Вона - дитя від серця - у барліг.
Він мав спочити, а не міг заснути,
Ішли і йдуть по світу сили злі,
Яких тут до кінця нам не збагнути.
Хотів себе пізнати. Десь шукав
Любов сердець і ягоди барвінку.
Жадав любити він кохану жінку,
Знайшов. Пізнав. Пішов.
Все — нанівець..