ВАСИЛЬ

МИКОЛАЙОВИЧ

ДРАБИШИНЕЦЬ

На всі вітри летять надії
На всі вітри летять надії,
Моя і Ваша, й Божа річ,
Пропала Запорозька Січ,
Але нічого я не вдію.

Несу надії знамено
У темну ніч через світанки.
...Через дитинство мчали танки,
То все було колись, давно.
...Забули люди ті вітри,
Ти людські рани не ятри.


Присвята | Поламані рами | Україна чи пустиня? | Ти, Сило Духа | Куди ми йдем? | Верба | Сон | Де сонце ходить спати? | Мінялись прапори | Колись я дуже сумував за вами | Рефам | Хрести й хрести | Відгуляла весна | Чого до серця лізе сум? | І впали зрубані гаї | Були в нас люди | Моя віра | Чи сумно, чи прикро | Чиї ми? | На самоті | Нам залишається так мало | Хтось має хобі | Надоїло життя | Гадаю | Великі люди в нас | Останнє слово | Наливала отрути безлимитные тарифы 3g билайн| Людський шлях | Минають дні | Київська Русь | На грані честі | Ніч пішла | На всі вітри летять надії | Городили плоти | І мертвих, і живих | Життя було | Далеч сірих днів | До незалежності | На кораблі | Пташина доля | Жінка і мати | Багато в світі зла | Твоя бандура | Наламано кісток | Наша дорога | Обриваються надії