Ні дня, ні миті, ні хвилини
Нема без сонця чи вітрів.
Життя під небом вічно лине,
І зорі сіються вгорі.
Усе так звично, до нестями,
До болю. Душу сум бере.
...Чи сіра осінь нас затямить
Поміж трави і всіх дерев?