Нам залишається так мало
І літ, і днів, чи вже годин.
А скільки душ уже зламалось,
На скільки менше в нас родин?
Хто порахує наші втрати,
Душевні муки, плач сиріт?
...Диявол любить нами гратись,
Пильнує нас біля воріт.
Він водить блудом, і полуду
Ніяк не скинемо з очей.
По всьому світі наші люди,
Мене між вами біль пече.