Наливала отрути любов мені
звикло,
Так як всім, чи не всім.
Так як всім.
Голова кучерява від часу
поникла,
Але що заслужили — з собою несім.
І нехай собі світять чи місяць,
чи зорі,
А роки хай летять, наче сірі птахи.
...Тихо човник пливе
у штормовому морі,
На любов, чи на горе, не був я лихий.