Земля вмивалась кров’ю.
Мені хтось говорив,
Що стрінуся з любов’ю.
Ішла любов важка,
Як борозна у полі.
На зношених віжках
Вели світами долю.
Під шум чужих знамен
І лозунги зухвали.
Ми стільки літ, імен
У землю скрізь ховали.
В нас дзвони не гули,
Ховали їх у ями.
... Чи ми усі ішли
По світі холуями?