Городили плоти, говорили про Бога,
А дорога в болото упала, в багно.
І ходили в світи, і вела їх дорога
Із «колись» — до недавна.
З недавна — в давно.
Бігли діти мої у чужі, у не наші,
На чужих десь полях пасли
наших телят...
Я гадаю, чому нам бракує тут «паші»?
І чому світ чужий нам несе немовлят?