Багато в світі зла, а в серці болю,
Тополю вітер всю заколихав.
Хотів віддати серце я в неволю,
Але тоді нікого не кохав.
Як полюбив - згубив і дні, і ночі,
Поклав печаль і жаль. І вже біду
Веду. І з нею йду. І вже не хочу,
Хай дні сумні самі собі бредуть.